Несумісні акорди
Прокинувшись я зрозуміла, що запізнююсь на репетицію. Швидко перевдягнувшись я спустилась на кухню, де була мама та смачній аромат моїх олюбленіх млинців з шоколадом.
- Доброго ранку мила, одразу скажу, що сьогодні до нас приїде твоя тітка зі своїм сином
- Знову вони? - я сіла за стіл де всже були млинці та моя кава.
- Так знову і на цей раз прийди вчасно, Люсі буде рада тебе бачити
- Так але там знову буде Дерек, він мене бісить і ти це знаєш
- Люба я їх вже пригласила, будь добра не запізнися, вони прийдуть о шостій вечора - сказала вона сідаючи поряд зі мною.
Я не дуже любила Дерека, він для мене був якимось задротом. Завжди бісило те, що він був гарний, вихованим маминим синком, вічно дотримується її правил навіть тих яких не має. Щей ці його окуляри, хоч він і носив їх рідко але це не моє, не розумію чому мама вічно хоче мене з кимось звести.
- добре мам я пішла а то запізнююсь - я встала зі стола і взявши мій чохол з гітарою, я вийшла з дому.
Дорога до музичної школи була не довгою, дійшла я туди за пьять минут. Зайшовши до кабінету я одразу почула, що Макс с кимось свариться і цей хтось був Кирил Свиридов. Після мене зайшла наша викладачка Олена Віталіївна. Вона несла в руках якусь папку з нотами, переступивши поріг кабінету всі затихли.
- Розсідаємося на місця починаємо урок
Всі розсілися на свої місця та взяли інструменти в руки. Урок пройшов добре не зважаючи уваги на те, що Макс знову намагався мене чимось зачипити, але я не зважала на нього уваги. Після уроку коли всі збиралися виходити, Олена Віталіївна нас с Максом затримала.
- Я тут подумала про фестиваль який буде через місяць, я прийшла до того рішення, що ви будете виступати там в дуеті
- Ви жартуєте? - я подивилася то на Макса, то на вчительку - я не буду разом з ним виступати!
- Я вже все рішила Діано, не треба вчиняти черговий скандал - вона дістала із папки якісь ноти.
- Пані Віталіївно.. - Макс підвів брову - я ж не винен, що ніхто не витягує моєї планки
- Шди вже витягни свою планку куди подалі.. - прошепотіла я, але вголос не сказала. Лише стиснула гітару міцніше
- Так все досить, або ві вчитесь працювати разом, або можеш забути про музичну академію - вона вказала пальцем на мене - а ти про свою групу - та вказала на Макса, який явно був цим незадоволений.
- Може одразу смерть - буркнула я
- Отже, щоб через місяць все було готове - Олена Віталіївна віддала нам по три аркушу нот, та вийшла із кабінету.
- Ну що крихітко готова розлучити зі мною славу
Як же мене бісить його усмішка та сам він...