Вечір
Через деякий час друзі дівчини розійшлись по домам. Мей прибрала протерла барну стійку та помила чашки із під чаю. Забігши в спальню дівчина взяла чисту піжаму та спідню білизну, та пішла у ванну. Змивши і так розмазаний макіяж Мей набрала теплу воду в ванну.
Ванна вже набралася, дівчина скинула одяг що був на ній під час тренування, зібравши волосся в дивну гульку, Мей окунулася у воду. На фоні грала пісня " Пісня поміж нас " та сама пісня яку співав Дей. Не замислюючись Мей також стала підспівувати.
- Не ховай очей блакитний промінь, Заспівай мені в останній раз. Пісню ту візьму собі на спомин, Пісня буде поміж нас! Бо твій голос, бо твій голос - щедра повінь, Я мов колос, зелен-колос нею повен. Жовтий лист спаде і виросте зелений, А ти в пісні будеш завжди біля мене - підспівувала вона
Мимоволі сльози знову потекли по її щоках, тільки на цей раз через кохання. Відкинувшись на зад, вона окунулася з головою під воду, пробувши там деякий час вона осмислила деякі речі.
" Я рада що колишні почуття, мене стали покидати, зароджується любов до себе, я не така погана як пів року тому я собі уявляла. А нове кохання, це також прекрасно, але мабуть він мене не кохає, але те що я його кохаю, не ставить крапки в нашому спілкуванні, я завжди зможу бути поряд як друг. А таємний шанувальник... можливо це і є Конан, просто тоді вона відвела від себе підозри, не хочу звинувачувати її в цьому, тай час настане це розрішиться... надіюсь... "
Вийшовши з ванни Мей переодягнулася в чисту чорну піжаму та спідню білизну. На щастя завтра в школу не потрібно було, поскільки завтра її будуть прикрашати до дня всіх закоханих, буде бал та концерт на якому Мей та Саске будуть танцювати, скриньки для валентинок на всіх трьох поверхах, саморобні гірлянди у вигляді будуть розвішані по усій школі. Впавши лицем на ліжко, Мей поглянула в телефон було пару повідомленнь від Конан та від групи " розпуста дихає вам в спину "
Першим що вона переглянула це були повідомлення від Конан
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
:ти йдеш на бал 14 лютого?
неа, я не дуже люблю таке, але змушена виступати на ньому
:ого, це танець який ви сьогодні знімали?
та
:я так і не написала чого питаю, мої батьки будуть святкувати десь поза домом, а я залишаюся одна, всі мої знайомі святкують парами як і твої друзі хоча виняток це хлопець блондин, то чому б нам не відсвяткувати разом в мене дома?
давай, тоді ми приходимо на концерт я виступаю і потім ми йдемо до тебе?
:угу
договорилися, візьмеш вина? що взяти з їжі?
:добре постараюся, незнаю бери на свій смак
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Вийшоши з чату з Конан, Мей зайшла в чат із друзями.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Куроцучі: І так, стосовно заміського будинку, мої батьки на днях їхали в Сімодо, подивитися на будинок та його стан. Там все в доброму стані та все добре стоїть, тому нам нічого не буде заважати
Дейдара: Круто, мене хвилює питання стосовно того де ми будемо спати
Куроцучі: Там є два двохспальних ліжка в різних кімнатах там будем спати Ми з Шисуї і Ізумі та Ітачі і два односпальних ліжка в одній кімнаті там будете спати ви з Мей.
Ітачі: Давайте обговоримо стосовно Алкоголю і їжі і поскільки скидаємся
Ізумі: ми будем пити?
Куроцучі: думаю скинемся по 500 з кожного, думаю на тиждень вистачить
думаю вино та саке? три пляшки вина і два саке на шістьох думаю хватить на один вечір
Дейдара: я погоджуюся на рахунок алкоголю
Шисуї: з продуктів мабуть м'ясо на шашлики, овочі і фрукти, снеки під фільм, крупи, гарнір до шашлику, можливо щось з солодкого.
Куроцучі: тоді з їжею і випивкою визначилися, берете ще якцсь особисті речі і їдемо.
А чим ми будемо добиратися?
Ітачі: я можу в тата попросити машину, він не відмовить
Куроцучі: тоді окей, доречі коли починаються весняні канікули?
Ізумі: з 27 березня по 3 квітня
Дейдара: так довго чекати, а зараз но 12 лютого(
Ітачі: час швидко мине, ти і не помітиш
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Мей вийшла із переписки та просто лягла на спину, та спрямувала свій погляд на стелю та на світильник. В слух вона промовила
- я буду жити в одній кімнаті з ним один тиждень - перед очим постала знову та сама картина що того вечора, Мей почервоніла та закрила рука лице - ааа жах, викінь викінь викінь з голови - повертівши головою продовжила вона - я у захваті що він радий відновити зімною спілкування - вона сіла на ліжко,та трішки посиділа у тишині - подарунок! - підскочивши з ліжка та пішовши в іншу кімнату вскрикнула Мей
Зайшовши в простору кімнату, зразу що кидається в очі це дерев'янний стіл на на якому зазвичай дівчина виконує домашне завдання та залишає ноутбук. Над столом є дерев'янні полички з книгами, та різними дрібничками, наприклад фігурка балерини, яку подарила Ізумі без особливої на це причини з словами " я побачила її в магазині, і це мені нагадало тебе, тому тримай, це для тебе ". Злівої сторони було вікно з виходом на вулицю, під ним був розкладний диван темно-сірого кольору, він застосовувався у разі того якщо хтось залишався на ніч. на напроти дивону була велика шафа з великим дзеркало, де Мей практикувалася в танцях.
Підійшовши до дивану де і лежала коробка, дівчина стала уважно розглядати подарунки
- все таки я не розумію чи справді це Конан... -