Танці кохання

Ранок. На вулиці темно, холодно, сніжинки повільно спускалися на землю та лягали уже на великий шар снігу, на вулиці пусто, ніби все місто вимерло, тусклим світлом світилися вуличні фонарі.

Двадцять по Шостій, дзвін будильника, такий надоїдливий аж тошно, але що зробиш, ледви відкривши очі Мей окуталася в ковдру ще дужче

- ненавиджу понеділки - відкинувши ковдру з лиця та рук, потягнувшись до тумбочці на якій вона лишила телефон цієї ночі та вимкнула цей надокучливий звук, в квартирі прохолодно, за ніч квартира остивала та ставала холодною, ближче до обіду знову нагрівалася через батареї, але це не міняло суті того що потрібно ще піти у душ та помити волосся та зібратися в школу. Ванна кімната єдине місце в домі яке залишалося теплим завжди. Піднявшись та з ліжка, Мей залишила котів під теплою ковдрою.

- Мені б ваше життя, лежиш нічо не робиш, тебе всі люблять, так шей погудують безплатно - пробурчала Мей беручи телефон та взуваючи хатні тапочки вона направляючись у ванну кімнату. Нахиливши голову над ванною, дівчина стала налаштовувати потрібну температуру води, як тільки пішла тепла вода, вона направила струмінь води на волосся воно було довгим, каштанового кольору та досить густим, щоб його висушити йшло не мало часу. Вимивши волосся Мей забрала лишню вологу з волосся і нанесла кондиціонер, підійшовши до дзеркала яке запотіло та витерла його рукою та подивилася на себе. Янтарні очі які прекрасно передавали її емоції, хоч про них вона в цей момент не говорила її очі прекрасно доповнювали довгі вії, мініатюрний носик на якому з правої строни була розташований родинки, губи серцеподібної форми, хоч час від часу Мей їх кусала вони не втрачали свою красу, з лівої сторони від губ був родинки. Родимки це ізюминка Мей, в неї їх багато по всьому тілу, на ногах, руках, шиї, туловищі, спині. Закінчивши роздивлятися себе дівчина стала вмиватися та чистити зуби, а після сушити феном своє волосся.

- хочу підстригтися... - надумала Мей взглянувши вже на висушені коси, які стригла пів року тому після розтавання з колишнім, звісно не дуже коротко але все ж таки постригла, а японська традиція голосить відрізавши волосся, ти відсікаєш все погане від себе та починаєш нове життя.

Пішовши на кухню, Мей захватила з дивану теплий коц ніжно коричнивого кольору і окуталася ним. Діставши з холодильнику вчорашню їжу, дівчина підійшла до мікрохвильової та поставила їжу розігриватися, через три хвилинки які здавалися вічністю гречка з сосисками розігрілася. Сівши за стіл Мей згадала події вчорашнього вечору

" так, забудь, було тай було, ніхто йому про це не розкаже, але блять мене замучить совість... агх! "

Щоб відволіктися дівчина стала сидіти в телефоні та читати повідомлення в їхній групі, там майже нічого цікавого не було, тому я опущу це. Закінчивши трапезу Мей віднесла тарілку у умивальник та пішла назад у ванну, нанести повсякденний японський макіяж.
На цей раз вона пирішила не замазувати родинки на лиці, як робила це раніше, через комплекси.
Вийшовши з ванни Мей пішла одягатися у форму своєї школи, головні умови закладу були такі щоб була чорна спідниця та сорочка з галстуком для дівчат та чорні класичні штани та також біла сорочка з галстуком, а піджаки та різні кофти поверх цього були за смаком учнів школи, тому дівчина одягнула чорну коротку спідничку та сорочку з галстуком які були обов'язковими, та утеплені бежеві колготки щоб не простудитися і оверсайз кардиган ніжно кремового кольору.

Насипаіши корму в миски для котів, які ще досі спали в ліжку, Мей пішла у коридор, вдівати куртку, взуття, шарф та шапку. Схопивши сумку дівчина вийшла на вулицю де давно вже було світло, погода була пасмурною, мороз щіпав за щоки, хрустів сніг під ногами, сніжинки повільно спускалися на землю. Це все очаровувало Мей, це було неймовірно, дівчина любила таку погоду хоч і було холодно та вітерець пробирав до кісточок та в цьому була своя атмосфера яка завжди подобалася їй. Поки дівчина йшла у школу вона продовжувала розмишляти та тему Дея та вчорашнього, таємного шанувальника

" І так якщо мої почуття повернуться до Дея, тоді що буде з таємним шанувальником? я його не знаю і пояснити це йому я не зможу, хоча мені нічого не світить, тай сама я не знаю чи хочу стосунків з кимось. Треба оприділитися з почуттями до Дея, а там вже вирішиться з таємним шанувальником, хоча мені ніяково зараз перед Дейом за те... так скільки ж я кажу сама собі забудь йому ніхто не скажу це не працює, треба буде обсудити з Ізумі та Куроцучі, сьогодні в кафе після школи "

Від роздумій Мей відірвав дзвінок на телефоні, це було Куроцучі

- Алло?

- Важай щас школу минеш, і тебе фізрук забє за запізнення

Оглянувшись Мей помітила що вже біля воріт школи і чуть не оминула їх, то подивилася в вікно класу Куроцучі, Ізумі, Ітачі, Шисуі і Дея поскільки вони з одного класу, та пішла до входу в приміщення школи

- Ой, я просто задумала, і мені потрібно буде поговорити та порадитися з тобою і Ізумі

- Ого щось серйозне?

- Ну чесно я ше не знаю чи серйозно це, но обговорити потрібно

- Ох ну добре, тоді зустрінемся на фізкультурі

- В нас сьогодні разом із вами?

- Та я сама в шоці, нас ніколи разом не ставили

- Добре, я вже в школу заходжу

Відкривши двері, Мей моментально відчула тепло на своїх щоках та носі. Пройшовши дальше вона показала посвідчення охоронцю, та пішла в гардеробну повішати свою куртку та відправилася на другий поверх в свій клас. Вона вчилася разом із Саске, Іно, Сакурою, Хінатою та Наруто, найбільш звісно вона спілкувалася з Саске поскільки сиділа з ним за однією партою. Переступивши поріг класу, зразу запримітила що багато людей немає

- Мей, привіт - тихим голосом сказала Хіната та обійняла я честь привітання Мей

- Привіт Хіната, чого так багато сьогодні немає? - запитала Мей, та пішла до свого місця поставити сумку

- хто хворий, хто просто не прийшов через погодні умови -відповіла Хіната

- А Саске? -

- він вже в спорт залі -

- йдемо в переодягальню передінемося та на фізру - взявши пакет з передівним запропонувала Мей

- угу - тихо сказала Мей