Очима вбивці

Час летів. Хлопці вже три місяці зустрічалися.
Все було добре, їх все влаштовувало і життя стало для обох кращим.
На вулиці вже зима, сьогодні вихідний тому хлопці на всю відпочивають, а ще до речі, Женя переїхав до Спартака.

Вулиці заповнені людьми, хтось голосно вигукує вітання з наступаючим, хтось скуповує все, що бачить у магазинах. Життя кипить і йде своєю чергою.
Ліхтарі яскраво висвітлюють вулицю, створюючи свою Різдвяну атмосферу. Вечірні кіоски яскраво горять різнокольоровими гірляндами, привертаючи до себе більше уваги. Продавці зазивають, демонструють різні брязкальця.
Снігових пластівців і не видно, але атмосфера вже святкова, яка дає змогу відчути це все. Весела музика осідала у всьому місті та з різних кутів, де б ти не знаходився. Навіть у похмурому місці можна почути щось Різдвяне
Приємні хвилі прохолоди проходили вуличками, змушуючи більше ворушитися і спостерігати за гомоном людей. Хтось кудись поспішає, щось купує для своїх близьких людей, щоб тішити їх. Женя теж думає, щоб йому придбати, щоб Спартаку сподобалося - можливо, йому підійшов би теплий шарф, якогось темно-бордового кольору. Він закушує губу, задумливо спостерігаючи за жвавими вулицями.

А можливо, йому підійшло б нове пальто приємного сірого кольору, ніби мокрий асфальт, ну або за класикою чорного глибокого як темрява. Воно б добре на ньому сиділо по талії, прикриваючи витончену шию і ще шкіряні рукавички, щоб руки завжди були в теплі. Женя штовхає найближчий камінчик, задумливо кидаючи погляд нагору, як завжди. Щороку він поринає у роздуми про те, як зробити близькій людині приємно.
Янович може залишити це потім, головне просто вирішити. Він знову закушує нижню губу, думаючи про те, як смішно виглядатиме на ньому нова піжама темно-зеленого кольору з оленями - так по-різдвяному.Приємно спостерігати його похмурі брови, коли він натягуватиме приємну тканину піжами, а потім плюхатиметься на диван, включаючи музику в навушниках, а Женя спостерігатиме і готуватиме вечерю.

Через деякий час Женя все вже дістався до будинку і ще не увійшовши всередину квартири, вигукнув.
- Я вдома, Спартачок!
Після цього він почав переодягатися і готуватися до душу.
П'ятнадцять, а не п'ять, і він, освіжившись, виходить з душу, потім натягує на себе теплу піжаму, відкриває клацанням пиво, що піниться, і простягає одну банку Спартаку. Він встиг нагодувати кота до відвалу, що той, скрутившись коліщатком, спав на подушці біля Субботи.
Спартак прийняв банку, злегка жмурився її краєм об банку Жені і сів на диван, натискаючи на плей. Якийсь зовсім нецікавий фільм, тому що думки зовсім не про те, що на екрані. Йому абсолютно байдуже, він закушує губу. Знову Женя прийшов в одній майці, знову був із якимись знайомими дівчатами, а всередині все згортається. Неприємно, можливо, ревнощі?

Він мотає головою, поправляє окуляри, що незручно сповзли з носа. Язик ніколи не повернеться сказати це безпосередньо, і залишається лише похмуро спостерігати за його діями, терпіти, поки він не звалить з дому, і не йти в гарячу ванну і намагатися змити з себе нерозділене нитку закоханості. Він вже не маленький і не дитя, яке бігає за кимось, а усвідомлено кілька років просто спостерігає за його життям, любить кожну деталь. Навіть цю рису його безвідповідальності та азарту. Але хотілося б ділити його на двох
Якоїсь миті Спартак повільно повертається, розуміючи, що між їхніми носами відстань буквально в міліметрах. А тепер подітися нема куди, бо він відчуває м'який дотик до своєї щоки тильною стороною руки. Він бачить ці яскраві очі так близько, цю легку та безтурботну посмішку.
Навколо все завмерло, телевізор пішов на найдальший план. Жодних зайвих звуків, крім спокійного дихання. Він може це зробити ось зараз, як цього дуже хотів буквально хвилину тому.

- Серйозно

І більше нічого не треба говорити, він відчуває м'які губи, вони трохи обвітрені через холод, мабуть, часто облизував їх на вітру. Вони так легко і невимушено торкаються губ Спартака, вологою проходять тонкою лінії нижньої. Прикушує. Хочеться розплавитись у цьому поцілунку і залишитися назавжди.
Суббота відчуває, як стискають краї футболки в районі талії, притягують ближче, але поцілунок не поглиблюють, просто насолоджуються ніжністю і тим, що так давно тепло всередині, а вирвалося назовні тільки зараз.
Спартак акуратно проходить по вологому волоссю на потилиці Жені і, залишаючи останній слід на його губах, усувається, спираючись лобом на його плече. Занадто приємно, надто бажано.

- Мій, -Женя знову розтягується в посмішці, стискаючи талію Субботи і акуратно перевертаючи, щоб він зручніше влаштувався на його стегнах. Так значно буде зручніше.
Проходить тильною стороною руки по волоссю
-Приємно.

31.12.22 Вже сьогодні Новий Рік.

Женя метушиться по квартирі, а Спартак зависає в комп'ютері, граючи в чергову хорор гру
Виглядає смішно та мило. Женя як та сама дружина, яка намагається зробити все одразу і одночасно кричить "ніякої допомоги в будинку", а Суббота як чоловік який тільки і робить що нічого)
Але через пару хвилин Спартак приєднується до Жені і починає допомагати з готуванням.Сьогодні до них повинні прийти Коля, Антон, Антон 2.0 з дружиною, Сергій та ще знайомі Женькі. Тому готувати та прибирати доведеться багато.
Увімкнувши новорічну музику на телевізорі та підключивши до нього колонки, хлопці обмінялися передноворічними поцілунками і почали працювати.

Поки Женя чистив мандарини і паралельно дивився один удома, Спартак вирішив приготувати печиво.

Зараз у будинку та на кухні стояла по-справжньому новорічна атмосфера та атмосфера кохання. Музика, готування, парний новорічний одяг та вічні гірлянди на чорних жалюзях.Женя радий, що нарешті зміг розбавити цю темну і гнітючу атмосферу в будинку Субботи. Він радий, що Спартак почав частіше посміхатися, сміятися і взагалі не виглядати як машина для вбивств.
Протягом усього часу хлопці продовжували готувати та прибирати до Нового року.
Вже до п'ятої вечора були готові: олів'є,шуба,запечена качка,замовлено 5 сетів ролів,зроблені канапе, печиво та інші закуски.
Також Спартак встиг принести з підвалу парочку пляшок алкоголю. Там були вино, шампанське, віскі, коньяк та апероль для коктейлів. Новий рік обіцяє бути дуже веселим та рідним.

Ближче до дев'ятої вечора, до хлопців почали під'їжджати всі знайомі. Першим приїхав Сергій, після Коля, Антон, Тоха й Влада, та наприкінці пара знайомих Женьки.
З приїздом гостей, під ялинкою ставало тісніше, а всередині будинку шумніше і веселіше. Було цікаво спостерігати за тим, як абсолютно всі були одягнені в новорічні светри, картаті штани, одягнені в новорічні шапки, блискучі сукні, обмотані дощиками. Це насправді цінний момент для всіх, адже не завжди є можливість спостерігати таку яскраву та домашню картину.

Тоді я навіть не знав, що зможу побачити таку картину на власні очі. Я звик бачити тільки біль, страждання та сльози своїх пацієнтів. Крики та благання моїх і замовлених жертв. Я не знав що очима вбивці, я зможу побачити таку картину.Я не знав, що це настільки комфортно, наскільки яскраво і приємно. Я ніколи не думав, що відносини можуть бути такими м'якими і комфортними. Я не думав що сміятися це так приємно. Я не знав що новий рік може бути таким барвистим, веселим та домашнім. Не знав що люди можуть бути наскільки щасливими через дрібниці. Я не думав що колись зможу дивитися на людину в картатій піжамі і відчувши як сильно б'ється моє серце. Я визнаю, що це приємно.

«Десять! Дев'ять! Вісім! Шість! П'ять! Чотири! Три! Два! Один! З Новим Роком!!»

Тоді всі присутні в цій вітальні, ніби переродилися і відчули значення і слово "жити", слово "сім'я", "друзі" та "свято"
На їхніх обличчях були широкі посмішки. У їхніх руках горіли бенгальські вогні і пінилось дороге шампанське. За вікнами гриміли гарні та яскраві салюти. На вулиці чути гучні крики, чутно як кожен другий навіть незнайомому кричить "з новим роком" і не про що не думає. Люди просто живуть і насолоджуються життям та цим моментом...

***

Ранок. Вже робочий день. Усі свята успішно пройшли і хлопці їх провели їх як наодинці, так і зі своїми знайомими. Їхній ранок починається з того, що Женя випадково зачіпає рукою по обличчю Спартака, а після чого починає сміятися. Суббота жмуриться і потираючи своє чоло піднімається в положення сидячи, - І тобі доброго ранку.
На його лобі тепер червона пляма, а у Жені нова доза сміху та щастя. Ще пару хвилин, вони обмінюються поцілунками та всякою милою фігнею, яку Спартак не до кінця розумів. Ні, це було приємно, особливо цей ранковий обмін слинами... Так, саме так він називає глибокі та довгі поцілунки, від яких Женя мило червонів і видавав усілякі вульгарні звуки. Якщо відверто, Суббота був готовий за це зняти з нього в будь-якому місці одяг і віддатися як повія, але вдавав, що він старанний і стриманий чоловік.
Закінчивши з цим, вони разом попрямували в душ, щоб зробити усілякі водні процедури.

Через годину вони вже одягали робочі костюми, як завжди Спартак був весь у чорному, їй-богу, як на похорон. Ну а Женя вирішив одягнути щось стандартне, але не дуже світле.

Сьогодні за планами був сніданок, пару партій у шахи, похід в магазин і ввечері подкаст терапія, ну а там за класикою вечеря вдома або в якомусь заклад і нарешті, то відпочинок (якщо звичайно цей задрот не вирішить запустити Стрім)
- Ну, що ти готовий?
- Так, Спартачку, можемо виходити
Після того, як хлопці повністю були зібрані і готові, вони попрямували на вихід. Сьогодні Спартак вирішив поїхати на своїй машині, адже так буде в сто разів швидше та зручніше. Тепер вони повинні були попрямувати до якогось закладу, щоб поснідати і зіграти ранкову партію в шахи.
На вулиці йшов дрібний сніг, вітер невинно кусав за ніс і щоки, залишаючи червоні сліди та відчуття, що твоя шкіра горить, щипає і свербить. Дерева були огорнуті в сніг, що недавно випав, ну а на дорогах і асфальті цієї краси не було, велике спасибі машинам й людям.
Через пів години, Женя і Спартак уже сиділи за столиком у першому кафе, що вони зустріли по дорозі, і вибирали позиції страв на сніданок.
Женя вирішив обрати карамельну лате, запіканку та круасан із шоколадом, а Спартак вибрав американо, запіканку та два кавових печива. Поки хлопці чекали на своє замовлення, вони вирішили розкласти шахівницю, благо стіл був не маленьким і місця вистачить на все.

Фігури були розставлені, а через пару хвилин, гарячий лат і гарячий американо розташувалися біля хлопців, а потім дві нещодавно зроблені запіканки. Не можна не помітити свіжоспечений круасан, від якого так і виходив запах шоколаду. Некрасиво буде не помітити печиво Спартака, на білому блюдці розташувалося два досить великі печива від яких виходив запах міцної, чорної кави, а точніше кавових зерен, відчуття ніби ти потрапив у кав'ярню або на завод кави, аж надто сильний і приємний запах.
-Приємного, сонечко, - Дякую, і тобі.
Обмінявшись побажаннями, хлопці взялися за сніданок та паралельно за партію.
Суббота за класикою грав чорними, а Женя білими.

Час пролетів непомітно, хлопці встигли зіграти дві партії і вже після першої, у Жені у профілі з'явилася історія "на цій дошці можна побачити які вітаміни, потрібно приймати, щоб не тупити як я"
Так, Женя програв двічі, ну нічого, колись він точно відіграється. Колись.
Потім вони зібрали речі, сплатили рахунок і попрямували на вихід. Зараз за планами треба заїхати на заправку, а потім у трц.
Час забігав вже за годину, машину було заправлено, а хлопці вже гуляли по трц. Вони не сподівалися на спокійну прогулянку, бо знали, що по-любому можуть зустріти фанатів, якраз за весь час вони нарахували десять дівчат і п'ять хлопців.
Взагалі в трц вони пішли щоб купити два костюми і просто випити кави за партією в шахи. Але поки що тільки обіймали своїх фанатів, ну з іншого боку вони то й не проти. Потрібна крамниця знаходиться на п'ятому поверсі, по суті вони могли б туди давно дістатися ліфтом, але Женя вирішив зайти мало не в кожну крамничку на всіх інших поверхах, адже не міг пройти повз. Спартак тільки розчулювався тому, що той веде себе як дитина, яка припустимо зараз дивується японській фігурці кота, який махає лапкою. З одного боку, Суббота веселився, але з іншого був трохи напружений, адже саме в цьому трц він мав нову мету. Так, його бос накинув нове завдання, це був депутат, який повинен о 14:20 бути в магазині на п'ятому поверсі, саме туди Женя та Спартак прямують. Все ж таки через пару хвилин, хлопець із короткою стрижкою, зміг нарешті умовити Женю, поспішити нагору і завдяки цьому, через пару хвилин вони були на місці. Поки Женю атакувало безліч красивих дівчат, які так і хотіли повісити на нього купу одягу і якнайбільше продати, зі словами "вам це підійде" "ви такий високий" "у вас така фігура..."
Спартак тільки хмикав і в думках думав "звичайно фігура хороша, а без одягу ще краще, так добре" все ж таки йому потрібно зосередитися на цілі яка ось-ось прибуде на місце...