7 частина
Всім привіт, тепер я вирішила писати українською. Приємного читання. Русская озвучка после Украинской
??: Т/І
Обернувшись вона побачила Бьянку???
Т/І: Що ти тут робиш? - Запитала здивована дівчина.
Б: Я прийшла до тебе поговорити.
Т/І: І про що хочеш зі мною поговорити?
Б: Про Ксав'є, якщо ти його не любиш і не хочеш що б він був поруч, то скажи йому це. Бо він так за тобою бігає, а ти.
Т/І: Це не твоя справа, як і з ким я спілкуюся, за хочу скажу йому, на за хочу не скажу. Ти мене зрозуміла?
Б: Я просто порадила, роби, що хочеш.
Т/І: І не підходь до мене більше, зрозуміла?
Б: Ага. - Сказала вона і пішла, залишивши Т/І одну з думками.
"У цей час у Венсдей"
Після того як Т/І пішла до себе, я вирішила все ж таки сходити до тієї статуї. Я взяла все, що мені треба і пішла, звичайно ж потрібно було розшифрувати загадку. Коли я її вже розшифрувала, мені вдалося відчинити потаємні двері. Я туди зайшла, поки я з пускалася сходами, то побачила що на стіні висять фотки. Коли я спустилася, я побачила фотку батьків. Як завжди, мама дивилася на мене не дуже добрим поглядом. Тут я підійшла до книг і побачила що одну точно діставали. Я взяла її і це те, що мені потрібно, і тут мені надягають мішок на голову. Найголовніше я не боюся темряви.
І тут з мене з німають мішок і там стоять, якісь клоуни.
??: Хто ти? І як ти посміла сюди зайти?
В. - Я знаю, що це ти Б'янка.
І тут усі зняли маски.
В. – З маскою тобі було краще.
Розмовляють між собою ( мені ліньки писати)
Б. - І що з нею робитимемо?
Хвилина мовчання.
- Давайте приймемо її до нас, її батьки були в нашому суспільстві.
Б. - Після того, що було на фестивалі??
В. – Я не хочу у ваше суспільство.
Дівчинка. - Не хочеш??
В. - Уявляєш.
Б. - Розв'яжіть її.
В. – Я вже як п'ять хвилин тому розв'язалася.
Венсдей забрала у Ксавье малюнок і пішла, але на дорозі встав пацан.
В. – Тобі ще фінгал поставить?
Після цього вона пройшла і коли вона піднімалася, то сказала - позорище.
І пішла.
"Pov Венсдей закінчено"
Після розмови Т/І пішла до себе без настрою. Вона сама не розуміла, що відчуває до Ксав'є. Вона лягла на ліжко і почала міркувати, хоч вона й не любила думати.
Т/І любила Ксав'є, але не хотіла це визнавати, навіть сама собі. І ось вона і заснула, але не тут та було через 2 години до неї постукали.
Т/І - Заходьте.
І тут відчиняються двері і там...
Вирішила спробувати українською, сподіваюся вам сподобається. Мене може не бути довго бо у мене відключають світло, коли буде можливість, то напишу. 💖
Вот и русская версия
: Т/И
Обернувшись она увидела Бьянку???
Т/И: Что ты здесь делаешь? – спросила удивленная девушка.
Б: Я пришла к тебе поговорить.
Т/И: И что хочешь со мной поговорить?
Б: О Ксавье, если ты его не любишь и не хочешь что бы он был рядом, скажи ему это. Он так за тобой бегает, а ты.
Т/И: Это не твое дело, как и с кем я общаюсь, за хочу скажу ему, за хочу не скажу. Ты меня поняла?
Б: Я просто посоветовала, делай что хочешь.
Т/И: И не подходи ко мне больше, поняла?
Б: Да. – сказала она и ушла, оставив Т/И одну с мыслями.
"В настоящее время у Венсдей"
После того как Т/И пошла к себе, я решила все же сходить к той статуе. Я взяла все, что мне нужно и ушла, конечно нужно было расшифровать загадку. Когда я ее уже расшифровала, мне удалось открыть потайную дверь. Я туда зашла, пока я с пускалась по лестнице, то увидела что на стене висят фотки. Когда я спустилась, я увидела фотку родителей. Как обычно, мама смотрела на меня не очень хорошим взглядом. Здесь я подошла к книгам и увидела что одну точно доставали. Я взяла ее и это то, что мне нужно, и здесь мне надевают мешок на голову. Самое главное я не боюсь тьмы.
И тут с меня снимаю мешок и там стоят какие-то клоуны.
??: Кто ты? И как ты посмела сюда зайти?
В. – Я знаю, что это ты Бьянка.
И тут все сняли маски.
В. – С маской тебе было лучше.
Разговаривают между собой (мне лень писать)
Б. - И что с ней будем делать?
Минута молчания.
– Давайте примем ее к нам, ее родители были в нашем обществе.
Б. – После того, что было на фестивале??
В. – Я не хочу в ваше общество.
Девочка. - Не хочешь??
В. – Представляешь.
Б. – Раз вяжите ее.
В. – Я уже пять минут назад развязалась.
Венсдей забрала у Ксавье рисунок и ушла, но на дороге встал пацан.
В. – Тебе еще фингал поставит?
После этого она прошла и когда она поднималась, то сказала – позорище.
И ушла.
"Pov Венсдей окончен"
После разговора Т/И пошла без настроения. Она сама не понимала, что чувствует к Ксавье. Она легла на кровать и принялась размышлять, хоть она и не любила думать.
Т/И любила Ксавье, но не хотела это признавать, даже сама себе. И вот она и заснула, но не здесь и было через 2 часа к ней постучали.
Т/И – Входите.
И тут открывается дверь и там...