#2 Випадок після тренування
Нарешті тренування скінчилося.Сьогодні п'ятниця, і сьогодні ми святкуємо вчорашню перемогу.Я сходила в душ і вже збиралася додому, коли почула дивний шум в коридорі роздягальні
-Хто там？У відповідь тиша. Я вирішила, що це був хтось з дівчат. Та раптом я відчула як мене схопили за лікті, з усієї сили кинули об стіну і схопивши ключиці підняли їх вгору і боляче прижали до стіни. Це був Марк-старшокласник, який вже давно намагається затягнути мене в ліжко. Одного разу на вечірці у хлопця Лізи він закрився зі мною в кімнаті і сказав, що не відпустить доки не поцілую. Мене тоді врятувало диво.
-Що тобі від мене потрібно？
-Тільки ти- він почав приближатися до моєї шиї- я хочу спробувати тебе на смак.
-Будь-ласка, не потрібно. Відпусти мене.Допоможіть！- я була впевнена, що в школі вже не було нікого.
- Можеш не кричати- він приблизився до мене настільки, що я відчувала його подих на своїх губах-всі вже давно розійшлись. Ми нарешті залишились наодинці.
-Відчепись від ме...
Він мене поцілував. ФУУУУ. Мені так неприємно не було ніколи. Ні мені було неприємно не від поцілунка, а від того з ким я цілувалася. Я почала намагатись вибратись з його рук, але вільною рукою він обхопив мою талію настільки сильно, що я ледь дихала. Раптом я відчула як від мене відчепився цей псих. Відкривши очі я побачила, як Макс б'є Марка.
- Не потрібно він того не вартий！
- Ще й як потрібно-я схопила Макса за руку - будь-ласка нетреба.
-Добре,- пробурчав Макс- але якщо я ще раз побачу тебе біля неї...
- Ходімо- я схопила речі й ми войшли з роздягальні. Я доодягнулась по дорозі до виходу зі школи.
-Я тебе підвезу.
- Не потрібно.
- Ще й як потрібно, а якщо він піде за тобою？
- Добре, але для початку може скажеш, як звати мого рятівника？
- Макс.
- Ніка. Я тобі винна.
- Я щось придумаю- Макс з язвливою посмішкою жестом запропонував мені сісти в його авто. Потім він сів і ми розговорились.
-Ти новий капітан команди чарлідерів, я правильно зрозумів？
- Так, а ти капітан футбольної команди？
- Є трохи. То ти сьогодні будеш на вечірці？
- Звичайно.
-Ок. Тоді зустрінемось.
- Бувай, ще раз дякую！Зустрінемось на вечірці.
- До вечора.
Він поїхав. Я ніколи не була такою щасливою.