Два Світи (2023)

Скрізь струми сліз дав посмішку лиця.
Ще скільки хлопців глянуть болю в очі.
Ти лікував мене пітьмою ночі,
Спиною в решето, стоявши до кінця.

Смеркає день мого бажання жити.
Мій фронт — це нуль до мінус два.
Нема ворожих. Скопана земля,
А я помилка, що вже не влюбити.

Тримай же, ненько, поки є стожар.
Гармати в руки, не сумуй за войном.
Мій брат вже тут не заспіває горном,
Як протризвонить сутички пожар.

Вогонь зберіг я для останніх втрат.
Братів ще скільки не побачать дому.
Усмішка хвора скриє нашу втому.
Останні кулі не сдають назад.