Авторские стихи и песни

Тривожний вогник мерехтить
В пітьму спадаючи поволі.
Над ним, схиляючись, тремтить
Душа у замкнутому колі.
Життя незріле в дикім полі,
Єдиний вогник, сто тіней.
І не воскресне жовтий день,
Відданий темряві в долоні.
І звідти виходу нема:
В пітьмі не видно горизонту.
Весь світ — лиш вогник і душа
І замкнений збілілий контур.
А десь за ним, у чорній гущі,
Блукають біси, упирі,
Гріхом прибиті до землі
Шукають марно хліб насущний.
Усюди чути подих їх,
Та тільки в закнутому колі
Ще трохи світла у вогні,
Життя в загубленій недолі.
Не переступить вона круг,
Пітьмою злою не нап'ється.
Окута сталь навколо серця —
Безсмертний болісний недуг.
Та що б не стало на словах
Жаха по правді лиш одне:
У диких бісових очах
Колись побачити себе.