Квіточки обабіч доріг (на украинском)
Угору, до сонця
Тягнуться рожеві голівоньки.
Униз, до землі
Падають знов зівьялі пелюсточки.
Що сталося з ними?
Чому не рожеві?
Можливо, занадто спекотно?
А може, нічим дихати їм?
Навколо усі ці люди,
Егоїстов та дикарів ціла товпа.
Пройдуть та зірвуть.
Навіщо? А так закортілося їм.
З жахливим гуркотом потім,
Проїде велика машина,
А з труби диму стільки!
Матінко рідна, жах-то який!
А потім я йду – і нема квіточок,
Обабіч доріг лишень жухла трава.
Якось сумно стає,
А чому?
Да хтож його знає,
А думка моя для усіх ціх людей –
Непотріб, сміття, банальщина.
Може, це правда, а може і ні...
Може усім нам, хоч раз,
Пройтися, залюбоватися, не шкодити, а?
Складуться якіїсь строки у вас у головах,
Нічого поганого нема у віршах.
Збережімо природу,
Збережімо все людство!
******
Ахах, я что, начал волноваться об экологии?
Ладно, эта штука на какой-то там конкурс типа и темой было как раз "а го за норм экологию", и её мне нужно сдать до пятницы. А и это, у меня температура, поэтому так бредово.