•
Пусті слова, немає що сказати;
Пусті думки, якщо немає слів...
Не можна просто «взяти й покохати»,
Не можна потім «я так не хотів».
Пусті маршрутки йдуть посеред ночі,
Пусті метро, і станції вже сплять,
Ну а твої зелено-карі очі -
Усі в брехні. Тому вони мовчать.
І не тримає погляд неглибокий,
І не солодкі губи, не терпкі,
Ох скільки ж ти завдав мені мороки,
Щоб потім сліз сковтатися гливких !..
Сьогодні - я, а завтра, певно інша;
І не лише мені слова «люблю».
Така вже непосильна мОя ніша,
Така вся моя доля - із жалю.
А ти? Все пишеш. Наче і нічого, -
Твоє обличчя в мене на плечі,
І ти моя невпевнена тривога -
Вогонь, та без відсутності свічі:
Палити можеш виключно лиш душу,
Твої долоні в мене у руках,
І погляд твій терпіти я знов мушу, -
Могла б піти... А що без тебе?.. Страх...
І ти поїдеш, я залишусь вдома,
І сотні інших будуть «назавжди»,
Але моя туга і дика втома
Убережуть від жадної біди:
Я помолюсь, хоча не вірю в Бога,
Я прокляну (в чорта не вірю теж),
Я обійму, хай стелиться дорога,
Допоки я тужитиму без меж...