Into oblivion

Ростила мати сина,
Ось перші кроки, ось і слова,
А тут він уже школярик маленький..
Біжать хвилини, години, за ними й роки..
Забрали у армію молодого сина..
Служить вiн рiк, а потім і два,
І ось на війну забрали юнака.
Він ворогів не шкодував, мав честь і пошану,
Командиром юним став,
Але настав його час,
Прийшла за ним смерть,
У чорнім плащі...